Про ліцей ⇒ Новини
«Хто вдарив Землю в сонячне сплетіння? Хто спричинив конвульсії стихій?...»
(до Дня Землі та Міжнародного дня пам'яті Чорнобильської трагедії)
Сьогодні глобальні питання виживання людства актуальні як ніколи. Кліматичні зміни, пандемії, голод, зменшення водних запасів, природні катаклізми – ці явища, на жаль, стають реальністю нашого життя. Тому дві дати – 22 квітня, День Землі, та 26 квітня, Міжнародний день пам'яті Чорнобильської трагедії, - сьогодні, у квітні 2020 року надзвичайно важливі.
Творча колаборація учнів 10 юридичного класу (Бугайчук Софії та Трейтяк Вероніки) і 8 юридичного класу (Довідної Дар'ї) презентує свої роздуми щодо цих двох річниць.
«Від самого слова «Чорнобиль» віє чимось небезпечним і ворожим. Чорнобильська техногенна катастрофа – трагедія для усього світу.
На платформі YouTube я переглянула декілька відео про людей, для кого Чорнобиль був домівкою. Дві бабусі з села Кукувате, що у зоні відчуження, повернулися додому через рік після трагедії, незважаючи на небезпеку радіації. Кажуть, для них це не екологічна катастрофа, а більше моральна, тож там вони народилися, там і вік свій доживатимуть.
Подумати тільки – сотні тисяч людей були вимушені залишити свої домівки задля власної безпеки. Покинуті будинки, речі, домашні тварини... Але, мабуть, найстрашніше – це майбутнє, такое непередбачуване і незвичайне, а головне, безнадійне….
Цікаво, що День Землі (22 квітня) та День пам'яті Чорнобильської катастрофи (26 квітня) дуже близько одна від одної. Збіг? Із наукової точки зору - саме так. Але якщо мислити ширше, то, можливо, це такий собі натяк від Всесвіту?! Мовляв, люди, будьте відповідальнішими за свої дії, адже наслідки можуть бути аж надто глобальними для усієї Землі.» (з есе «Чорнобиль - локальна катастрофа з глобальними наслідками» Бугайчук С.)
«З того часу, як вибухнув Чорнобиль, пройшло 34 роки. І здавалося б, як багато часу вже промайнуло, але залишаються спогади, схожі на напівзабутий жахливий сон.
Сьогодні Чорнобильську катастрофу можна охарактеризувати трьома словами: вогонь, попіл, незліченні втрати. Слухаючи розповіді про події на ЧАЕС, дивлячись документальні та художні фільми, читаючи наукові статті та книжки, ми, сьогоднішні, не можемо до кінця уявити Чорнобильську катастрофу, як все було насправді, не можемо зобразити в голові картинку цієї катастрофи. Адже відчуття, переживання, жах – як можна передати?! Проте побачене й почуте лякає та приголомшує одночасно. Приголомшує, тому що розповіді про події страшного квітня 1986 року - якесь фантастичне оповідання, у якому є зав’язка, кульмінація, розв’язка, і мораль. З іншого боку, моторошно, тому що ця історія реальна, ця катастрофа справжня, і це усвідомлення руйнує відчуття абсолютної та звичайної безпеки. Це - як їхати в машині, у якій ремені безпеки ненадійно зафіксовані. Але ця трагедія, довела, що за єдину помилку ми будемо платити дуже велику ціну.
22 квітня ми відзначаємо Міжнародний День Землі. День, який нагадує нам про те, що Земля – одна і люди повинні її оберігати. 26 квітня – річниця трагедії на ЧАЕС. Необхідно нарешті усвідомити те, що наша планета дуже важлива і вразлива одночасно. І тільки ми можемо її врятувати. Землю і нас самих» (з есе «Чорнобиль як несправні ремені безпеки» В. Трейтяк)
22 квітня 2020